Боротьба зі зміною клімату останні роки стала головним пріоритетом багатьох країн, адже дії людства по скороченню викидів парникових газів та адаптації до зміни клімату у наступні 10-15 років визначать долю наступних поколінь. Аби запобігти катастрофічним кліматичним змінам у 2015 році була підписана Паризька угода. Україна стала однією з перших європейських країн, що її ратифікувала. Виконання цілей Паризької угоди вимагає від усіх країн одночасно вжиття заходів до скорочення викидів парникових газів та адаптації до вже наявних наслідків глобальної зміни клімату.

Другим Національно-визначеним внеском України до Паризької угоди  запропоновано на загальнонаціональному рівні не перевищити у 2030 році 35 % обсягів викидів парникових газів порівняно з рівнем 1990 року або, іншими словами,  скоротити викиди парникових газів на 65 % у 2030 році порівняно з 1990 роком.  Серед основних трансформацій, які пропонує ННВ для забезпечення цілей сталого розвитку та скорочення викидів парникових газів є:

• збільшення виробництва відновлювальних джерел енергії сонця та вітру з доведенням їх частки до 30 % в електроенергетиці до 2030 року;
• активний розвиток нової високоефективної та високоманеврової газової генерації і акумулюючих потужностей;
• скорочення вугільних ТЕС;
• поетапне закриття вугільних шахт, що має відбуватися в комплексі з програмами трансформації вугільних регіонів.
• збільшення обсягів виробництва тепла з використанням біопалива на 30 %;
• модернізація систем центрального опалення.
• зменшення вуглецеємності та енергоспоживання на одиницю виробленої продукції;
• модернізація промислових підприємств відповідно до найкращих доступних технологій.
• термомодернізація будівель на рівні 1,3 % від загального обсягу будівель в Україні щорічно;
• встановлення високоефективних котлів;
• заміна викопних джерел енергії на відновлювані;
• зведення нових будівель з близьким до нуля рівнем споживання енергії.
• зростання частки  електромобілей до 15 % від щорічних реєстрацій авто в 2030 році;
• збільшення частки використання біопалива;
• розвиток низьковуглецевого громадського транспорту, залізничного та водного.

20 жовтня 2021 року розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.

У Стратегії йдеться, що відповідно до Індексу екологічної ефективності (Environmental Performance Index) Україна займає 60 місце. Найгірші показники в оцінці України становлять такі категорії: якість атмосферного повітря, умови для збереження біорізноманіття, стан екосистемних послуг, санітарія та управління відходами.

Крім того, потребують розв’язання такі крос-секторальні проблеми адаптації до зміни клімату:

• відсутність належної технічної бази для проведення необхідних вимірювань і спостережень за екологічними, у тому числі гідрометеорологічними, умовами та показниками;
• нескоординованість наукових досліджень та проектів з питань адаптації до зміни клімату, відсутність механізму систематизації, аналізу та верифікації отриманих результатів;
• недостатня обізнаність громадянського суспільства, бізнесу і центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проблематики зміни клімату та необхідності впровадження заходів з адаптації до зміни клімату.

Серед основних проблем  у сфері охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів, які негативно впливають на здоров’я людей та сталість екосистем на першому місці є забруднення навколишнього природного середовища викидами в атмосферне повітря та скидами у водні об’єкти від промислових підприємств.

Очікується, що в результаті реалізації Стратегії до 2030 року зменшиться рівень неінфекційних захворювань, зумовлених негативним впливом факторів навколишнього природного середовища.

Підвищення рівня екологічної безпеки та покращення стану навколишнього природного середовища буде досягнуто в  тому числі і шляхом зменшення викидів забруднюючих речовин. До 2030 року в Україні повинні зменшитися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на 22,5 відсотка обсягу викидів, що були у 2015 році.

Україна також належить до 193 країн, які прийняли Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року та 17 Цілей сталого розвитку (Ціль11 включає показник забруднення повітря) як орієнтир для подолання всіх форм бідності, побудови гідного життя для всіх.

Забруднення повітря — це комплексне питання. Існує багато джерел потрапляння шкідливих частинок і молекул у повітря, яким ми дихаємо: автомобілі, промисловість, пожежі, природні фактори — на них впливають температура, вологість і вітер. Нові керівні принципи ВООЗ встановлюють норми якості повітря за концентраціями 6 основних забрудників, для яких накопичено найбільше доказових даних про вплив на здоров’я населення, а саме: зважені частки (PM2.5 та PM10), озон (O₃), діоксид азоту (NO₂), діоксид сірки (SO₂) та окису вуглецю (CO).

Забруднювачі повітря можуть серйозно впливати на здоров’я людей: вплив на респіраторну, центральну нервову систему, погіршення дихальних функцій, хронічне обструктивне захворювання легень, серцево-судинні захворювання, головні болі та інше. Особливо вразливими є діти та люди літнього віку. Мати уявлення про якість повітря важливо для людей, особливо для уразливих груп.

Особливо під час зимового сезону люди з серцевими або легеневими хворобами мають підвищений ризик ускладнень. Узимку на території України спостерігається майже десятикратне підвищення концентрації діоксиду азоту та діоксиду сірки порівняно з літнім періодом. Це можна пояснити зменшенням опадів і майже повною відсутністю рослинності.

Імплементація Україною європейського законодавства у сфері якості повітря, зокрема Директиви про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи, включає встановлення стандартів якості повітря, запровадження систем моніторингу та збору даних щодо якості повітря, створення мережі автоматизованих станцій контролю якості та багато інших механізмів, які мають забезпечити покращення якості повітря та зменшення негативного впливу забрудненого повітря на здоров’я та життя людей.

На сьогодні в Україні лише розпочинається розробка державної системи моніторингу повітря і це має стати основою для нового підходу до управління якістю повітря.  Адже для створення ефективної та дієвої політики і притягнення до відповідальності забруднювачів необхідно спиратися на дані про якість повітря.

Турбота про чисте довкілля – це передовсім якісні інструментальні дослідження і  своєчасні заходи, спрямовані на охорону і недопущення забруднення навколишнього природного середовища.

Слід звернути увагу на те, що джерелом даних про стан якості атмосферного повітря є дані офіційного моніторингу.

Компанія Центр ЛТД активно долучається до реалізації законодавчих ініціатив у сфері моніторингу якості атмосферного повітря, спрямовані на покращення ситуації в сфері охорони атмосферного повітря та довкілля в цілому . Вимірювальна лабораторія Компанії «Центр ЛТД» постійно проводить дослідження рівнів забруднення повітря для шести основних забруднювачів (NO₂, SO₂, O₃, CO, PM₁₀ та PM_2.5) та пропонує заходи з експлуатації та налагодження технологічного обладнання та газоочисних установок з метою покращення якості атмосферного повітря.

Забезпечення функціонування єдиної системи моніторингу є достатньо складним завданням, яке потребує вирішення цілого ряду як організаційних, так і технічних питань, однак тільки в такий спосіб можна досягнути цілей сталого розвитку і забезпечити підвищення рівня екологічної безпеки та покращення стану навколишнього природного середовища.

Олег БОТА, директор ТОВ «Компанія «Центр ЛТД»