Післяпроектний моніторинг ОВД

Післяпроектний моніторинг довкілля  –  комплексна система спостережень, оцінки і прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенних факторів, моніторинг є  інформаційною системою  спостережень з визначеною оптимальною кількістю параметрів  для оцінки і прогнозу змін стану природного середовища.

Завданням моніторингу є спостереження за станом і впливом діяльності  на довкілля та здоров’я людини для визначення додаткових компенсаційних заходів.

Вимоги до проведення  післяпроектного моніторингу закріплені в ст. 13. «Післяпроектний моніторинг» Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», в якій вказано що суб’єкт господарювання, якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля, забезпечує здійснення післяпроектного моніторингу з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення.

Якщо під час провадження господарської діяльності, щодо якої здійснювалася оцінка впливу на довкілля (ОВД), виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля та якщо такий вплив не був оцінений під час здійснення оцінки впливу на довкілля та/або істотно змінює результати оцінки впливу цієї діяльності на довкілля, рішення про провадження такої планованої діяльності за рішенням суду підлягає скасуванню, а діяльність – припиненню.

Для виконання вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»,  ТОВ «Компанія «Центр Лтд» надає послуги проведення післяпроектного моніторингу з використанням власної атестованої лабораторії згідно «Свідоцтва про відповідність системи керування вимірюванням» № РЛ 216/18 (видане 12.09.2018р., чинне до 11.09.2023.), що  діє у відповідності до вимог ДСТУ ISO 10012:2005 «Системи керування вимірюваннями. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання», «Інформаційного переліку лабораторій, атестованих на проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу».

Проведення   післяпроектного  моніторингу здійснюється  такими етапами :

1.   Підготовка програми моніторингу та  плану післяпроектного моніторингу (з врахуванням вимог висновку з оцінки впливу на довкілля відповідної планованої діяльності).

2.   Погодження із замовником та територіальним управлінням графіку проведення моніторингових досліджень.

3.   Проведення комплексних досліджень (з врахуванням вимог висновку з оцінки впливу на довкілля, при потребі – із залученням зацікавлених сторін):

  • ґрунтів (якісний та кількісний аналіз);
  • води (питної, стічної, зворотної, поверхневих і підземних вод);
  • викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
  • факторів фізичного впливу (шум, вібрація, іонізуюче випромінювання);
  • впливу на флору та фауну (орнітологічні, іхтіологічні дослідження та спостереження)
  • впливу від здійснення планованої діяльності під час будівництва;
  • впливу від здійснення планованої діяльності в експлуатаційний період.

4.  Розробка звіту післяпроектного моніторингу для подачі до уповноваженого органу.

5.  Розробка плану заходів і дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення, обмеження впливу господарської діяльності на довкілля (у разі, коли під час моніторингу виявлено значний негативний вплив цієї діяльності на життя і здоров’я населення чи довкілля).

 

Для підготовки якісного звіту післяпроектного моніторингу ТОВ «Компанія «Центр ЛТД » виконує такі науково-технічні роботи:

  1. Моніторинг стану атмосферного повітря (на території здійснення  планованої діяльності та на межі санітарно-захисної зони).
    1. спостереження за такими забруднюючими речовинами:
  • оксид вуглецю;
  • двооксид вуглецю;
  • оксид азоту;
  • двооксид азоту;
  • оксиди сірки;
  • озон;
  • аміак;
  • метан;
  • вуглеводні;
  • формальдегід;
  • завислі речовини (пил);
  • бензапірен та ін.
    1. моніторинг вологості повітря та його температури;
    2. розрахунок розсіювання шкідливих речовин в атмосфері.

 

  1. Здійснення моніторингу за якістю підземних та поверхневих вод. 
    2.1 Підземні води:

    спостереження за якістю і станом підземних вод та прогнозування змін за наступними комплексними показниками:

    • трівень ґрунтових вод;
    • температура;
    • окисно-відновний потенціал;
    • перманганатна окиснюваність;
    • мінералізація;
    • макрокомпоненти – кальцій, магній, натрій, калій; хлориди, сульфати, гідрокарбонати;
    • компоненти азотної групи (амоній, нітрити, нітрати);
    • важкі метали;
    • залізо загальне та ін.

    2.2 Поверхневі води:

    • спостереження за станом водних об’єктів та прогнозування змін;
    • Фізичними показниками;
    • оцінка якості поверхневих вод за характеристиками;

     

        • температура, запах, прозорість, колір.
    • Бактеріологічні показники:
        • колі-індекс – кількість бактерій групи кишкових паличок у літрі води;
        • колі-титр – кількість води в мілілітрах, у якій може бути знайдена одна бактерія групи кишкової палички;
    • Гідробіологічні показники(найбільш чутливі);
        • Хімічними показниками:
        • розчинений кисень;
        • завислі речовини;
        • мінералізація вод;
        • сульфати;
        • хлориди;
        • гідрокарбонати;
        • нітроген (азот)загальний;
        • нітроген амонійний;
        • нітроген нітратний;
        • нітроген нітритний;
        • фосфати;
        • нафтопродукти;
        • БСК5 (біологічне споживання кисню);
        • ХСК (хімічне споживання кисню);
        • важкі метали;
        • рН (водневий показник).

     

    1. Здійснення моніторингу за якістю ґрунтів (на території здійснення  планованої діяльності та на межі санітарно-захисної зони).

    3.1 Спостереження за станом ґрунтів:

    • ерозії;
    • втрата гумусу;
    • погіршення структури ґрунту;
    • заболочення і засолення;
    • забруднення земель пестицидами;
    • забруднення важкими металами;
    • забруднення органічними речовинами;
    • забруднення радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

    3.2 Оцінка екологічного стану ґрунтів такими показниками:

    • змінність зволоження;
    • аерація;
    • кислотний режим;
    • сольовий режим;
    • вміст карбонатних солей;
    • вміст у ґрунті засвоюваних форм азоту;
    • агрегатний склад;
    • щільність ґрунту;
    • вимірювання твердості ґрунтів;
    • вимірювання електричної провідності ґрунту.

     

    1. Здійснення моніторингу за рівнем вібраційного впливу.
      1. Інструментальні дослідження рівнів вібраційного впливу;
      2. Здійснення замірів та прогноз негативного впливу рівнів вібрації і рівнів впливу структурного шуму від будівництва, від руху великого вантажного транспорту, в зоні впливу майданчика передбачуваного будівництва, у санітарній зоні  та на межі житлової забудови.

     

    1. Здійснення вимірювань рівнів шуму (в межах санітарно-захисної зони та на межі житлової забудови).
    • еквівалентний рівень звуку LAекв, дБА;
    • максимальний рівень звуку LAmах, дБА;
    • еквівалентні рівні звукового тиску Lекв, дБ;
    • максимальні рівні звукового тиску Lмакс, дБ.
    • моніторинг впливу шуму та ефективності шумозахисних екранів з метою оцінки загального фону шумового забруднення.

     

    1. Дослідження та облік об’єктів тваринного та рослинного  світу. 
    • Ідентифікація (визначення таксономічної приналежності) тварин, орнітофауни, хіроптерофауни їх кількісні показники, динаміка. Для обліку об’єктів тваринного світу використовуємо сучасні методи дослідження, GPS-GSM-трекери, фотопастки;
    • Дослідження показників біологічного різноманіття рослин з метою виявлення місць можливого нанесення максимальної шкоди для природно-заповідного фонду;

    Післяпроектний моніторинг здійснюється у відповідності до вимог «Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності» та «Плану післяпроектного моніторингу оцінки впливу на довкілля планованої діяльності».

    Післяпроектний моніторинг здійснюється у відповідності до вимог «Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності» та «Плану післяпроектного моніторингу оцінки впливу на довкілля планованої діяльності».

    Проведення моніторингових досліджень збільшує інвестиційну привабливість проекту планованої діяльності.Відсутність проблем, пов’язаних з екологією, добра ознака для інвесторів та обов’язкова умова співпраці з міжнародними інституціями, окрім того, збільшується  рівень довіри та лояльності населення до забудовника.

    Надаючи перевагу компанії з відмінною репутацією та багатим досвідом виконання робіт з моніторингу, ви зменшуєте вірогідність отримання неякісного результату від виконання післяпроектного моніторингу, негативних відгуків від громадськості, маєте можливість економії часу, фінансових та енергетичних ресурсів при отриманні якісного результату.