Щороку 22  березня світова спільнота відзначає Всесвітній  день води, проведення якого у 1993 році започатковано Генеральною Асамблеєю ООН з метою привернення уваги до проблем, пов’язаних з водними ресурсами.

Всесвітній День води є можливістю нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для навколишнього природного середовища і розвитку суспільства та покликаний підвищити розуміння важливості збереження екологічно чистого стану водних ресурсів.

Водні ресурси займають особливе місце серед всіх природних ресурсів. Це пояснюється тим, що вода все більше і більше залучається в сферу виробництва: в сільське господарство і промисловість, комунально-побутове господарство, розвиток заходів для відпочинку і спорту, створення широкої мережі лікувально-оздоровчих закладів та ін.

В Україні основними споживачами водних ресурсів є промисловість – 48 % загального споживання (зокрема електроенергетика, металургія, хімічна промисловість), сільське господарство – 40 %, а 12% припадає на житлово-комунальне господарство.

Споживання води у господарській діяльності і на виробництві перевершує сумарне споживання всіх інших видів ресурсів і продукції. Наприклад: для видобутку 1т нафти необхідно витратити не менше 10 м³ води, для виробництва 1т сталі – 100м³ , 1т паперу – 250м³. Розвиток людства пов’язаний з розвитком водогосподарських систем і ростом водоспоживання. В середньому у світі за останніх 100 років водоспоживання в промисловості збільшилось в 30 разів.

Ріст водоспоживання викликає і збільшення скиду стічних вод. Для захисту річок від забруднення необхідне десятикратне розчинення навіть очищених стічних вод. Таким чином, на даному історичному етапі розвитку суспільства нормальне функціонування та розвиток економіки можна здійснити тільки в умовах ефективного управління природними ресурсами.

Під охороною води розуміється діяльність людини, яка направлена на збереження, відновлення і покращення стану природних запасів води на Землі.

У Водному Кодексі зазначено, що всі води підлягають охороні від забруднення, засмічення і виснаження, які спричинюють шкоду здоров’ю людей, зменшують рибні запаси, погіршують умови водопостачання і призводять до інших небажаних явищ в результаті зміни фізичних, хімічних і гідробіологічних властивостей води та зниження її властивості самоочищення.

Проблема охорони водних ресурсів є гострою і для нашої країни. Піддаються забрудненню і найбільш цінні джерела водопостачання населення – підземні води. Основними джерелами забруднення цих вод є неефективна робота очисних споруд , місця зберігання небезпечних відходів, хвостосховища поля фільтрації, звалища промислових відходів, інфільтрація забруднень з промислових і міських територій, фільтрація із забруднених річок. Найбільш розповсюджені хімічне і бактеріальне забруднення.

Серед основних джерел забруднення природних вод промислові та комунальні стоки, хімізація сільського господарства, стоки тваринницьких господарств, продукти розпаду синьо-зелених водоростей, «теплове забруднення» від ТЕС, АЕС, радіоактивні відходи та інші.

Сучасний розвиток промисловості, сільського господарства, транспорту супроводжується великим скидом забруднених вод. При відсутності належних заходів із зниження забруднення води, природне розбавлення і самоочищення стає недостатнім. Великі концентрації шкідливих домішок перешкоджають самоочищенню води і її забруднення інтенсивно прогресує.

Тому, для збереження чистоти водойм, необхідно:

• ефективне використання;
• забезпечити повну очистку комунально-побутових і промислових стоків;
• вдосконалювати і змінювати технологію промислового виробництва; – розроблювати і впроваджувати маловодну і безводну технології;
• широко впроваджувати оборотне водопостачання, розширювати повторне використання очищених стічних вод;
• застосовувати раціональні способи і прийоми використання добрив і пестицидів;
• розробляти і здійснювати державні плани водоохоронних заходів в масштабах басейнів річок і водойм з урахуванням перспективного розташування продуктивних сил і засобів виробництва.

Водокористування може бути двох видів – загальне та спеціальне.

Відповідно до ст.47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на прогулянкових суднах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування — це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування, водокористувачі можуть здійснювати лише за наявності відповідного дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування проводиться територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства – державними водними агентствами  в областях України.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обов’язковим помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення та обґрунтуванням потреби у воді.

Для недопущення помилок, подання неповного пакета документів, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, помилок у водогосподарських балансах, фахівці Компанії «Центр ЛТД» виконають для Вас всі необхідні розрахунки водоспоживання та водовідведення із повним супроводом робіт у задіяних державних органах для отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Контакти для надання індивідуальної пропозиції щодо розрахунків водокористування і водовідведення та обґрунтуванням потреби у воді: 79026, Львів, вул.Сахарова, 41, 380 96 781 05 37, [email protected]