За останні десятиліття зміна клімату перетворилася на одну з найбільш гострих проблем світової економіки та потребує вироблення стратегій щодо скорочення викидів парникових газів та переходу до низьковуглецевого розвитку всіх секторів економіки.

Стратегічні цілі щодо декарбонізації та послідовний підхід до їх досягнення є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України. Повоєнна відбудова України повинна базуватись не лише на відновлені зруйнованого, але й з урахуванням кліматичних цілей, зеленого переходу та переходу до сталої економіки.

Україна, як кандидат у члени ЄС, має посилити конкурентоспроможність та енергетичну незалежність, а також зробити свій внесок до глобальної боротьби зі зміною клімату та сприяти виконанню кліматичних зобов’язань.

За оцінками вчених, у наступні 10 років усі країни світу мають закласти основи для трансформації різних секторів економіки, аби зменшити викиди в атмосферу. І Україна, як частина світової спільноти, теж є активним учасником боротьби з глобальним викликом.

Ще у липні 2021 року Уряд України схвалив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди (НВВ2). У документі закладена ціль – до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.

Обсяг викидів СО₂ в Україні за останнє десятиліття скоротився на 44,8% з 2006 року. У 2006 році їхня кількість становила 321,3 млн. т СО_2., а вже у 2020 році – 177,4 млн. т СО₂.

До слова, починаючи з 1 січня 2022 року в Україні ставка податку на викиди вуглецю зросла з 10 грн (0,3 дол. США)/тCO₂e до 30 грн (1 дол. США)/тCO₂e. Ця ставка, навіть після її збільшення досі залишиться найнижчою в Європі (за виключенням Польщі) порівняно з іншими країнами. До прикладу, у Швеції ставка є найвищою і становить $137/т СО₂, в Швейцарії — $101/т СО₂, Фінляндії — $62/т СО₂, Норвегії — $69/т СО₂, Франції — $52/т СО₂, Нідерландах — $35/т СО₂, Португалії — $28/т СО₂, в Україні ж, відповідно, — $1,1/т СО₂.

Причини скорочення обсягу викидів СО₂ в Україні різні: скорочення виробництва в енергоємних секторах економіки (через російську агресію проти України), зростання капітальних інвестицій у секторах металургії та енергетики у довоєнні роки.

«Подальше зниження викидів залишається актуальним та необхідним, зважаючи на виклики, які постають перед українським бізнесом після введення прикордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) на імпорт вуглецевмісної продукції з третіх країн після 2026 року», – зазначає директор Компанії «Центр ЛТД» Олег Бота.

Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) – це інструмент екологічної політики  Європейського союзу, покликаний збалансувати  витрати на викиди вуглецю щодо  імпортованої продукції до ЄС з витратами, які були б понесені підприємствами, що працюють в межах Євросоюзу.

Механізм CBAM  сприятиме  запобіганню витоку вуглецю за межі ЄС, а  також заохочуватиме виробників із країн нерезидентів  використовувати технології, які є більш ефективними для зменшення викидів парникових газів. З цієї причини очікується, що CBAM ефективно підтримуватиме скорочення викидів парникових газів у світі.

З 1 жовтня 2023 року імпортери до Європейського Союзу повинні звітувати про викиди СО₂. Про те, як виглядатиме реалізація вимог Регламенту CBAM читайте у підготовленій Компанією «Центр ЛТД» статті. Зверніть увагу, що невиконання імпортерами вимог Регламенту тягне за собою накладення штрафу з подальшою забороною торгівлі в ЄС.

Якщо у вас є запитання щодо CBAM та його впливу на Ваш бізнес, фахівці «Компанії «Центр ЛТД» допоможуть Вам із проведенням оцінки впливу CBAM, підготовкою щоквартального звіту та визначенням ціни, яку необхідно сплатити в країні походження за вбудовані викиди в імпортовані товари, з урахуванням відповідних знижок або будь-яких інших форм компенсації.

Контакти для надання індивідуальної пропозиції: 79026, Львів, вул.Сахарова, 41,
+380 96 781 05 37, +380 67 725 54 32, [email protected]