Засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, ключові сторони та їх відповідальність

Зміна клімату  – одна з найбільш значних загроз, що стоять перед країнами, урядами, діловими колами та населенням на майбутні десятиліття. Ця проблема може мати серйозні наслідки, як для людських, так і для природних систем та може призвести до значних змін у використанні ресурсів, виробництві та економічній діяльності. У відповідь на це розробляються і впроваджуються міжнародні, регіональні, національні та локальні ініціативи щодо обмеження концентрацій  парникових газів (GHG) в атмосфері землі. Такі ініціативи щодо парникових газів грунтуються на кількісному визначенні, моніторингу, звітності та верифікації  їх викидів.

До світової ініціативи щодо обмеження концентрацій парникових газів також долучилась і  Україна, яка16 вересня 2014 року підписала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, де у розділі VI та додатках XXX, XXXI є вимога щодо  встановлення процедур моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів від енергетичних та промислових установок (підприємств).

Щоб підкреслити свої наміри та виконати вимогу угоди 12.12.2019 року було прийнято Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 0875. Даний Закон розроблений у відповідності до тверджень щодо парникових газів (стандарт ISO/IEC 14065).

Загальною метою цього Закону є створення та забезпечення довіри всіх сторін, які покладаються на звітність по парникових газах та запровадження відповідальності за недотримання вимог у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Основними дійовими  особами (сторонами) відповідно до Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» № 0875 є :

  • оператор – юридична особа або фізична особа – підприємець, яка здійснює технічну експлуатацію установки, що перебуває в її власності або користуванні;
  • верифікатор – юридична особа, акредитована відповідно до Закону України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, яка проводить верифікацію;
  • уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;

1. Оператор відповідно до ст. 13 Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» зобов’язаний:

  1. зареєструвати установку в Єдиному реєстрі;
  2. розробити план моніторингу відповідно до порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;
  3. подавати план моніторингу до уповноваженого органу для затвердження;
  4. встановлювати, документувати, впроваджувати та підтримувати письмові процедури обробки даних для моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів і надавати документи, передбачені порядком здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;
  5. подавати до уповноваженого органу для затвердження звіт про вдосконалення;
  6. забезпечувати здійснення моніторингу викидів парникових газів відповідно до плану моніторингу;
  7. розробити звіт оператора та подати його на верифікацію;
  8. надавати верифікатору доступ до установки, об’єктів та інформації, необхідних для проведення верифікації, у порядку, встановленому порядком верифікації звіту оператора;
  9. подавати звіт оператора, що за результатами верифікації визнано задовільним, до уповноваженого органу разом з верифікаційним звітом протягом строку, встановленого цим Законом;
  10. враховувати рекомендації, зазначені у верифікаційних звітах, під час здійснення моніторингу;
  11. подавати до уповноваженого органу для затвердження план моніторингу із змінами та повідомляти уповноваженому органу про наявність підстав для внесення змін до плану моніторингу у випадках, передбачених порядком здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;
  12. забезпечувати зберігання документів, визначених порядком здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, протягом встановленого строку;
  13. здійснювати інші обов’язки відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

Окрім покладених на оператора обов’язків він має право:

  1. визначати верифікатора для здійснення ним верифікації на договірній основі з урахуванням вимог, установлених порядком верифікації звіту оператора;
  2. одержувати від верифікатора верифікаційний звіт за результатами здійснення ним верифікації;
  3. здійснювати інші права відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

2. Верифікатор відповідно до ст. 14 Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» зобов’язаний:

  1. проводити верифікацію звіту оператора відповідно до законодавства;
  2. забезпечити компетентність персоналу, залученого до діяльності з верифікації;
  3. підготувати та скласти внутрішню верифікаційну документацію;
  4. забезпечити проведення внутрішньої перевірки верифікаційного звіту та внутрішньої верифікаційної документації відповідно до порядку верифікації звіту оператора;
  5. підготувати та видати оператору верифікаційний звіт;
  6. забезпечити надання на запит уповноваженого органу або національного органу України з акредитації доступу до внутрішньої верифікаційної документації;
  7. зберігати конфіденційність інформації, отриманої під час верифікації, не розголошувати відомостей, до яких верифікатор має доступ під час проведення верифікації, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
  8. здійснювати інші обов’язки відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

Верифікатор має право:

  1. визначати форми та методи проведення верифікації відповідно до цього Закону, порядку верифікації звіту оператора та договору з оператором;
  2. отримувати документи, матеріали та відомості, наявні в оператора, необхідні для проведення верифікації, в обсягах, установлених законодавством;
  3. залучати фахівців з технічних питань для отримання висновків та роз’яснень з питань щодо проведення верифікації;
  4. приймати рішення про проведення невиїзної верифікації за умови дотримання вимог, передбачених законодавством;
  5. здійснювати інші права відповідно до законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

3. Уповноважений орган відповідно до ст. 8  Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» щодо покладених завдань :

  1. узагальнює практику застосування законодавства, розробляє та подає пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів та актів Кабінету Міністрів України у сфері моніторингу, звітності та верифікації, зокрема щодо:
    • а) порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;
    • б) порядку верифікації звіту оператора;
    • в) переліку видів діяльності;
  2. здійснює інформування та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері моніторингу, звітності та верифікації;
  3. здійснює організаційно-методичне керівництво та координацію роботи, пов’язаної з моніторингом, звітністю та верифікацією;
  4. затверджує план моніторингу та план моніторингу із змінами;
  5. визначає обсяги викидів парникових газів у випадках, передбачених порядком здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та має право звернутися до оператора з письмовим запитом про надання інформації, необхідної для визначення обсягів викидів парникових газів;
  6. затверджує звіт про вдосконалення;
  7. погоджує рішення верифікатора про проведення невиїзної верифікації;
  8. приймає звіт оператора;
  9. забезпечує ведення Єдиного реєстру, а також відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Єдиного реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Єдиному реєстрі;
  10. здійснює обмін інформацією та координацію дій з національним органом України з акредитації та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
  11. бере участь у міжнародному співробітництві з питань моніторингу, звітності та верифікації, вивчення, узагальнення та поширення міжнародного досвіду у зазначеній сфері;
  12. здійснює інші функції у сфері моніторингу, звітності та верифікації відповідно до законодавства.

2. Уповноважений орган має право уповноважити підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління, на здійснення окремих функцій у сфері моніторингу, звітності та верифікації.

Відповідальність сторін

Сторона, що надає звіт щодо  парникових газів несе відповідальність за правдивість поданої інформації і дотримання правил, які встановлюються Законом. Орган з валідації та верифікації несе відповідальність за виконання проведення об’єктивної оцінки звіту оператора зробленого на основі доказів. Відповідальність за порушення вимог законодавтства  у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів зафіксована в ст. 91,172 КУпАП:

1. Порушення вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів оператором установки описані в статті 91 КУпАП:

  • невиконання обов’язку щодо державної реєстрації установки або внесення змін до записів Єдиного реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів;
  • неподання плану моніторингу, плану моніторингу із змінами, звіту про вдосконалення, звіту оператора, що за результатами верифікації визнано задовільним, та верифікаційного звіту в установленому законодавством порядку;
  • надання верифікатору чи центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, завідомо недостовірних чи неповних відомостей, пов’язаних із здійсненням оператором моніторингу викидів парникових газів;
  • невиконання затвердженого плану моніторингу, плану моніторингу із змінами,- тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.;

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік”;

2. Порушення вимог процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів описані статті 172-1-2 КУпАП:

  • порушення верифікатором процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб верифікатора від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.;
  • Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб верифікатора від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік”;

Залучення вами до моніторингу та розробки звіту викидів парникових газів нашої проектної організації сприятиме ухваленню екологічно-грамотних управлінських рішень, які дозволять  фахово скласти план моніторингу, позитивно пройти процедуру верифікації та реєстрації звіту, уникнути запровадження санкцій контролюючих органів, а також отримати можливість економії часу та фінансових ресурсів які принесуть користь вашому підприємству, а також довкіллю.