Розробка проектів зон санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання

З  метою  забезпечення  охорони  водних об’єктів у районах забору води  для   централізованого   водопостачання населення, лікувальних  та  оздоровчих  потреб встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО).

Правовий режим в межах ЗСО визначається постановою Кабінету міністрів України №2024 від 11.12.98 р. відповідно до до статті 93 Водного кодексу України № 214/95-ВР від 06.06.95.

Межі ЗСО  водних  об’єктів  встановлюються органами місцевого самоврядування  на  їх  території  за  погодженням  з   державними  органами земельних ресурсів,  санітарно-епідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища,  водного господарства та геології. У  разі розташування ЗСО на територіях двох і більше областей їх межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Мінрегіону  та  за  погодженням МОЗ,  Мінекоенерго, Держгеокадастром, Держводагентством, Держгеонадрами та відповідними органами місцевого самоврядування. Усі водозабори повинні мати обладнання для систематичного контролю відповідності об’єму фактичної подачі води проектній потужності водозабору та дозволи на спеціальне водокористування.

Основна мета зон санітарної охорони – охорона джерела водопостачання від забруднення. Вони організуються в складі 3 поясів :

  • перший пояс (пояс суворого режиму), який включає територію розташування водозабірних споруд, майданчиків всіх водопровідних споруд і водопідвідного каналу;
  • другий і третій пояси (пояси обмежень і спостережень), які включають територію, яка призначається для охорони джерел водопостачання від забруднення, зокрема ІІ пояс – зона обмежень, що охоплює територію, в межах якої може здійснюватись бактеріальне забруднення підземних вод, ІІІ пояс – зона спостережень на території, в межах якої може статись хімічне забруднення підземних вод.

Для водопровідних споруд, розташованих поза другим поясом ЗСО джерела водопостачання, а також для санітарної охорони водоводів передбачають санітарно-захисні смуги.

У кожному з трьох поясів ЗСО, а також у межах санітарно-захисної смуги, відповідно до їх призначення, слід встановлювати спеціальний режим та визначати комплекс заходів, спрямованих на недопущення погіршення якості води.

Розробка проекту зон санітарної охорони проводиться на основі діючих Державних будівельних норм України (ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.).

Проект зон санітарної охорони передбачає комплекс заходів, спрямованих для захисту від забруднення всієї області живлення водоносного горизонту. Однак, першочерговий і найсуворіший комплекс охоронних заходів необхідний безпосередньо на ділянках використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання, оскільки забруднення поблизу водозабору може швидко вплинути на якість води, яка відбирається, порушити умови водозабезпечення і викликати інші небажані наслідки. Через це навколо водозабору створюється зона санітарної охорони, в якій здійснюються спеціальні заходи, що виключають можливість надходження забруднення у водозабір і водоносний горизонт в районі водозабору.

Згідно ДБН В.2.5-74:2013, межі першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання слід встановлювати від одиночної водозабірної споруди (свердловина, шахтний колодязь, каптаж тощо), або від крайніх водозабірних споруд, розташованих у групі, на відстані:

  • для захищених водоносних горизонтів – 30 м;
  • для недостатньо захищених – 50 м.

Для водозабірних споруд, розташованих на території об’єкта, на якій неможливе забруднення ґрунту та підземних вод, а також для водозабірних споруд, розташованих у сприятливих санітарних, топографічних та гідрогеологічних умовах, розмір першого поясу ЗСО допускається зменшувати, але вони повинні становити не менше ніж 15 м та 25 м відповідно.

До захищених підземних вод відносяться води з напірних і безнапірних водоносних шарів, що мають у межах всіх поясів зони суцільну водонепроникну покрівлю, яка виключає можливість місцевого живлення з розміщених вище недостатньо захищених водоносних шарів.

Межа другого поясу ЗСО підземного джерела водопостачання повинна визначатись гідродинамічними розрахунками з урахуванням часу просування мікробного забруднення.

Межа третього поясу ЗСО підземного джерела водопостачання визначається розрахунком, коли враховується час проходження хімічного забруднення води до водозабірної споруди, який повинен бути більше прийнятого терміну експлуатації водозабірної споруди, але не менше ніж 25 років.

Для діючих водозаборів, навколо яких є невитриманий 1-ий пояс ЗСО, проект ЗСО розробляється спеціально.

Розробка проекту зон санітарної охорони проводиться інженерно-гідрогеологічним відділом нашого підприємства, в складі якого є кваліфіковані інженери-гідрогеологи та інженер-проектувальник з багаторічним досвідом роботи.